Аналітика Big Data: чи є у нас право на безпеку персональних даних?

Стаття американського журналіста Керрі Дойла, автора численних публікацій у журналі PCWeek, на порталі ZDNet.com і в ряді інших ЗМІ

Все більше компаній впроваджують технологію прогностичної аналітики, щоб краще зрозуміти своїх замовників і з вигодою для себе скористатися отриманою інформацією. Аналізуючи всебічні дані про замовників, організації прагнуть отримати вичерпне уявлення про їх купівельні звички та вподобання.

Інструменти прогностичного аналізу призначені не тільки для професіоналів-аналітиків. Фахівці з маркетингу використовують аналітичні ресурси для отримання інформації, що дозволяє запропонувати покупцям знижки і купони, визначити найбільш лояльних замовників і підвищити прибуток. Роздрібні торговельні компанії виходять з того, що для збереження конкурентоспроможності їм потрібно розуміти не тільки поточні бажання і потреби замовників, але і прогнозувати майбутні тенденції. Однак настільки широке використання персональних даних викликає питання з інформаційної безпеки. Ці питання активно обговорюються представниками регулюючих і судових органів, захисниками прав людини і приватними компаніями.

Невисокі темпи економічного розвитку, зростання обізнаності покупців і бюджетні обмеження – всі ці фактори ускладнюють розробку стратегій прибуткового зростання для роздрібних торгових компаній США. Це одна з причин, що стимулюють використання аналітичних засобів для отримання інформації, яку покупці, швидше за все, воліли б тримати при собі, особливо, якщо б їм стало відомо про чиїсь наполегливих спробах отримати такі відомості.

Ця ситуація найбільш характерна для Інтернету. Ви напевно помітили, що якщо спробувати купити сумку через Інтернет, а потім відмовитися від цієї затії, то згодом настирлива реклама сумок буде супроводжувати вас на кожному сайті. Це пов’язано з тим, що роздрібні торгові компанії відстежують поведінку покупців, присвоюють їм віртуальні ідентифікаційні номери і потім пропонують кожному покупцеві цільову рекламу, намагаючись продати його цікавлять продукти.

У сучасному світі міцно утвердився принцип багатоканальної торгівлі, що включає продаж через Інтернет, за допомогою мобільних пристроїв і в звичних магазинах. При цьому покупці найчастіше приймають рішення про покупки, перебуваючи одночасно в онлайновій і звичайною, фізичному середовищі.

В онлайновій середовищі вони обмінюються інформацією про торгові марки, шукають потрібні товари, отримують відомості про них і підвищують рівень інформованості за допомогою соціальних мереж. У фізичній ж середовищі вони оцінюють і перевіряють товари, а також пов’язують їх з певними брендами. При цьому, перебуваючи в звичайному магазині, покупці користуються мобільними пристроями для порівняння товарів і цін. Завдання фахівців з маркетингу полягає в тому, щоб залучити покупця в двосторонній діалог, зробити унікальні пропозиції і в остаточному підсумку продати продукт чи послугу, а не просто передати кілька повідомлень і стандартних рекламних пропозицій на смартфон або планшетний комп’ютер.

Розвиток технології смартфонів дозволяє отримувати важливу контекстуальну інформацію і на її основі робити користувачам актуальні пропозиції в правильному місці і у правильний час. В результаті системи прогностичної аналітики починають діяти навіть у традиційних магазинах. Аналіз поведінки покупців в магазині – якраз та область, де моніторинг користувачів, що знаходяться у фізичному середовищі, може дати дуже цінну інформацію.

Такі аналітичні компанії, як RetailNext, пропонують рішення для моніторингу покупців в реальному часі і використання отриманої інформації. Функціональність цих рішень включає відстеження переміщення покупців в торгових залах, розпізнавання статі (чоловічий чи жіночий) і впізнавання відвідувачів, що побували в магазині хоча б одного разу.

Залишається неясним, чи будуть покупці ставитися до відома про те, що за ними настільки пильно спостерігають люди, що бажають збільшити свій прибуток. Продавці намагаються усунути ці побоювання, кажучи, що отримана інформація буде використовуватися для персоналізації та підвищення якості продуктів і послуг.

Так чи інакше, подекуди виникає заклопотаність питаннями захисту персональних даних. У недавньому звіті Всесвітнього економічного форуму ці питання детально розглянуті і супроводжуються низкою рекомендацій щодо захисту персональної інформації. При цьому вибір рівня захисту здійснюватиметься кінцевими користувачами.

Ідея полягає в тому, що всі записані дані будуть отримувати програмні мітки персональних переваг, що показують, яким чином дозволяється використовувати ці дані. Персональні дані, включаючи похідну інформацію, отриману за допомогою прогностичної аналітики, будуть реєструватися, а порушники правил їх використання – каратися.

Але опора лише на технологічні засоби захисту персональних даних не може бути достатньо ефективною. Багато фахівців вважають, що для захисту цих даних потрібно розробити більш суворі правила боротьби зі зловживаннями персональною інформацією в компаніях і торгових підприємствах. Для цього медіалабораторія Массачусетського технологічного інституту (MIT Media Lab), ведуча розробку нових технологій, запропонувала базові принципи запису персональних даних.

Перший з трьох запропонованих принципів стверджує право користувача на володіння своїми персональними даними та контроль за методами їх використання, а також право на видалення та поширення цих даних за своїм розсудом. З цією метою було створено захищене сховище персональних даних openPDS (Privacy-Preserving Personal Data Store), що дозволяє контролювати, зберігати і перевіряти потоки персональних даних. Цілком можливо, що це сховище підірве значення брокерів, що займаються даними, і дозволить краще захистити особисту інформацію користувачів.

Цілком очевидно, що рішення про методи використання даних, отриманих в результаті прогностичної аналітики, не можуть віддаватися на відкуп фахівцям з маркетингу та аналітикам роздрібних торгових компаній в надії на їх чесність і порядність. Як відомо, комерція – процес двосторонній, і так було завжди протягом багатьох століть. Крім того, абсолютно ясно, що продавцям потрібна безперервна зворотній зв’язок з покупцями, що дозволяє пропонувати потрібні продукти, послуги та сервісні методи.

Однак зростаючий обсяг даних вимагає одночасного розширення прав індивідуального користувача на володіння особистою інформацією. Аналогічні ідеї були в ходу в 1960-і роки, коли мейнфрейми вперше стали збирати фінансову інформацію про мільйони жителів США в інтересах федерального податкового управління IRS і набирають чинності кредитних бюро. У результаті в 1970 році був прийнятий закон про кредитної звітності (Fair Credit Reporting Act), який визнав право громадянина на контроль за використанням даної інформації. Дуже може бути, що Big Data і прогностична аналітика виводять це питання на якісно новий рівень.


Якщо вам сподобався пост, ви можете залишити коментар или підписатись на RSS і отримувати кажен новый пост з цього блогу.

Коментарі

Еще никто не комментировал.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.